екстреміст

ЕКСТРЕМІ́СТ, а, ч., книжн. Прихильник екстремізму.

Вінцем агресивності й розбою ізраїльських екстремістів є червнева агресія проти ОАР, Сірії та Іорданії (Ком. Укр., 9, 1967, 68).

Значення в інших словниках

1. екстреміст — екстремі́ст іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. екстреміст — -а, ч. Прихильник екстремізму.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. екстреміст — екстремі́ст прихильник екстремізму.  Словник іншомовних слів Мельничука
4. екстреміст — Екстремі́ст, -та; -мі́сти, -тів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)