електричка

ЕЛЕКТРИ́ЧКА, и, ж., розм. Електрична залізниця;

// Поїзд, що рухається по такій залізниці.

Мчить і мчить гаряча електричка, Обсипає іскрами ліси (Мал., Серце.., 1959, 90).

Значення в інших словниках

1. електричка — електри́чка іменник жіночого роду розм.  Орфографічний словник української мови
2. електричка — [еилеиктричка] -чкие, д. і м. -иц':і, р. мн. -чок  Орфоепічний словник української мови
3. електричка — -и, ж., розм. Електрична залізниця. || Поїзд, що рухається такою залізницею.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. електричка — син. собака, тяга.  Словник жарґонної лексики української мови