електродриль

ЕЛЕКТРОДРИ́ЛЬ, я́, ч. Механізм для свердління отворів, що приводиться в рух електродвигуном.

Під час роботи електродриль тримають за ручки обома руками і встановлюють його так, щоб центр свердла точно збігався з наміченим центром майбутнього отвору (Слюс. справа, 1957, 193);

Русанов стояв біля верстата з лещатами і електродрилем, свердлив дірку в грубій залізній балці (Собко, Стадіон, 1954, 142).

Значення в інших словниках

1. електродриль — електродри́ль іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. електродриль — -я, ч. Механізм для свердління отворів, що приводиться в рух електродвигуном.  Великий тлумачний словник сучасної мови