електроліт

ЕЛЕКТРОЛІ́Т, у, ч. Хімічна речовина, яка служить провідником електричного струму і розкладається при його проходженні.

Через те що кислоти, луги і солі в розчині добре проводять електричний струм, їх називають електролітами (Хімія, 9, 1956, 38).

Значення в інших словниках

1. електроліт — електролі́т іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. електроліт — -у, ч. 1》 Система, що має в рідинному або твердому стані іонну провідність. 2》 Хімічна речовина, яка дисоціює на іони і розкладається при пропусканні крізь неї постійного електричного струму.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. електроліт — Речовина, яка проводить електричний струм за посередництвом вільних іонів; може бути в твердому або розплавленому стані (солі), чи у вигляді розчину (кислоти й луги, в яких іони стають вільними внаслідок електролітичної дисоціації).  Універсальний словник-енциклопедія
4. електроліт — Електролі́т, -ту, -тові (хем.)  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)