Словник української мови в 11 томах

електролічильник

ЕЛЕКТРОЛІЧИ́ЛЬНИК, а, ч. Прилад, що обліковує витрачену електричну енергію.

Електролічильник — це вимірювальний прилад, за показами якого провадять грошові розрахунки (Монтаж і ремонт.., 1956. 153);

Зупинився [Мартинов] на хвилину перед дошкою електролічильника. За склом причаїлися цифри (Донч., 1, 1956, 377).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. електролічильник — електролічи́льник іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  2. електролічильник — -а, ч. Прилад, що веде облік витраченої електричної енергії.  Великий тлумачний словник сучасної мови