електромагніт

ЕЛЕКТРОМАГНІ́Т, у, ч., фіз. Пристрій, що набуває магнітних властивостей під час проходження по його котушці електричного струму.

Найпростіша форма електромагніту — залізний сердечник, вміщений всередині котушки з ізольованого дроту (Фізика, II, 1957, 139).

Значення в інших словниках

1. електромагніт — електромагні́т іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. електромагніт — Электромагнит — electromagnet — Elektromagnet – електротехнічний пристрій, який включає феромагнітне осердя (сталь або м'яке залізо) з обмоткою, по якій тече струм. При включенні обмотки в електричну мережу вона намагнічує осердя.  Гірничий енциклопедичний словник
3. електромагніт — -у, ч., фіз. Пристрій, що набуває магнітних властивостей під час протікання його котушкою електричного струму.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. електромагніт — електромагні́т (від електро... і магніт) феромагнітне осердя (сталь або м’яке залізо) з обмоткою, по якій тече струм. Застосовують у генераторах, двигунах, реле для створення магнітного поля.  Словник іншомовних слів Мельничука
5. електромагніт — Котушка з феромагнітним осердям (напр., з м'якої сталі), яке під впливом магнітного поля, створеного при проходженні через обмотку електричного струму, стає магнітом.  Універсальний словник-енциклопедія