1. Словник української мови в 11 томах

електромагніт

ЕЛЕКТРОМАГНІ́Т, у, ч., фіз. Пристрій, що набуває магнітних властивостей під час проходження по його котушці електричного струму.

Найпростіша форма електромагніту — залізний сердечник, вміщений всередині котушки з ізольованого дроту (Фізика, II, 1957, 139).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. електромагніт — електромагні́т іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. електромагніт — Электромагнит — electromagnet — Elektromagnet – електротехнічний пристрій, який включає феромагнітне осердя (сталь або м'яке залізо) з обмоткою, по якій тече струм. При включенні обмотки в електричну мережу вона намагнічує осердя. Гірничий енциклопедичний словник
  3. електромагніт — -у, ч., фіз. Пристрій, що набуває магнітних властивостей під час протікання його котушкою електричного струму. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. електромагніт — електромагні́т (від електро... і магніт) феромагнітне осердя (сталь або м’яке залізо) з обмоткою, по якій тече струм. Застосовують у генераторах, двигунах, реле для створення магнітного поля. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. електромагніт — Котушка з феромагнітним осердям (напр., з м'якої сталі), яке під впливом магнітного поля, створеного при проходженні через обмотку електричного струму, стає магнітом. Універсальний словник-енциклопедія