1. Гірничий енциклопедичний словник

електромагніт

Электромагнит — electromagnet — Elektromagnet – електротехнічний пристрій, який включає феромагнітне осердя (сталь або м'яке залізо) з обмоткою, по якій тече струм. При включенні обмотки в електричну мережу вона намагнічує осердя. Е. застосовують для створення магнітних потоків в електричних машинах і апаратах, пристроях автоматики тощо (ґенераторах, двигунах, реле, пускачах і т.д.).

Джерело: Гірничий енциклопедичний словник на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. електромагніт — електромагні́т іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. електромагніт — -у, ч., фіз. Пристрій, що набуває магнітних властивостей під час протікання його котушкою електричного струму. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. електромагніт — електромагні́т (від електро... і магніт) феромагнітне осердя (сталь або м’яке залізо) з обмоткою, по якій тече струм. Застосовують у генераторах, двигунах, реле для створення магнітного поля. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. електромагніт — Котушка з феромагнітним осердям (напр., з м'якої сталі), яке під впливом магнітного поля, створеного при проходженні через обмотку електричного струму, стає магнітом. Універсальний словник-енциклопедія
  5. електромагніт — ЕЛЕКТРОМАГНІ́Т, у, ч., фіз. Пристрій, що набуває магнітних властивостей під час проходження по його котушці електричного струму. Найпростіша форма електромагніту — залізний сердечник, вміщений всередині котушки з ізольованого дроту (Фізика, II, 1957, 139). Словник української мови в 11 томах