елерон
ЕЛЕРО́Н, а, ч. Рухома хвостова (або кінцева) частина крила літака, признач. для керування ним у поперечному (боковому) напрямі.
Повітря свистіло в елеронах (Собко, Граніт, 1937, 68).
Словник української мови (СУМ-11)ЕЛЕРО́Н, а, ч. Рухома хвостова (або кінцева) частина крила літака, признач. для керування ним у поперечному (боковому) напрямі.
Повітря свистіло в елеронах (Собко, Граніт, 1937, 68).
Словник української мови (СУМ-11)