Великий тлумачний словник сучасної мови

елерон

елеро́н

-а, ч.

Рухома хвостова (або кінцева) частина крила літака, признач. для керування ним у поперечному (боковому) напрямі.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. елерон — елеро́н іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  2. елерон — (літака) крильце  Словник чужослів Павло Штепа
  3. елерон — Рухомий елемент крила літака (планера), розташований ближче до кінця крила; використовується для керування нахилами літака.  Універсальний словник-енциклопедія
  4. елерон — ЕЛЕРО́Н, а, ч. Рухома хвостова (або кінцева) частина крила літака, признач. для керування ним у поперечному (боковому) напрямі. Повітря свистіло в елеронах (Собко, Граніт, 1937, 68).  Словник української мови в 11 томах
  5. елерон — (фр. — крильце) Заглиблений в рів невеликий люнет у фортифікаційній архітектурі (синонім — айлерон).  Архітектура і монументальне мистецтво