елоквенція
ЕЛОКВЕ́НЦІЯ, ї, ж., книжн., заст. Ораторське мистецтво, красномовство.
В «Під мінар [етами]».. стрічаються татарські вислови й фрази.. Але вони належать до специфічної татарської елоквенції — і шкода б було позбавити оповідання того місцевого колориту (Коцюб., III, 1956, 371).
Словник української мови (СУМ-11)