Словник української мови в 11 томах

емалевий

ЕМА́ЛЕВИЙ, а, е. Прикм. до ема́ль 1;

// Зробл. з емалі; покритий, прикрашений емаллю.

На світанку, коли холодні краплі дзвінко падали в емалеву миску, Маркові згадалося дитинство (Кучер, Квітує жито, 1938, 114).

∆ Ема́леві фа́рби — фарби, які при висиханні утворюють твердий глянсуватий шар, схожий на емаль.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. емалевий — ема́левий прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. емалевий — [еималеивией] м. (на) -вому/-в'ім, мн. -в'і  Орфоепічний словник української мови
  3. емалевий — -а, -е. Прикм. до емаль 1). || Зробл. з емалі; покритий, прикрашений емаллю. Емалеві фарби — фарби, які при висиханні утворюють твердий глянсуватий шар, схожий на емаль.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. емалевий — Шклицевий  Словник чужослів Павло Штепа