елітний
ЕЛІ́ТНИЙ, а, е.
1. Який становить собою еліту (у 1-3 знач.); добірний, кращий.
Елітною картоплею навивається картопля здорова, з високою врожайністю і стопроцентною сортовою чистотою (Картопля, 1957, 166);
В племінних господарствах кнури мають бути тільки елітні по всіх показниках (Свинар., 1956, 85).
2. Який виводить еліту (у 1-3 знач.).
Елітне господарство.
Словник української мови (СУМ-11)