елітний
ЕЛІ́ТНИЙ, а, е.
1. Який становить собою еліту (у 1-3 знач.); добірний, кращий.
Елітною картоплею навивається картопля здорова, з високою врожайністю і стопроцентною сортовою чистотою (Картопля, 1957, 166);
В племінних господарствах кнури мають бути тільки елітні по всіх показниках (Свинар., 1956, 85).
2. Який виводить еліту (у 1-3 знач.).
Елітне господарство.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- елітний — елі́тний прикметник Орфографічний словник української мови
- елітний — [еил’ітнией] м. (на) -тному /-т(‘)н'ім, мн. -т(‘)н'і Орфоепічний словник української мови
- елітний — -а, -е. 1》 Який становить еліту (у 1-3 знач.); добірний, кращий. 2》 Який виводить еліту (у 1-3 знач.). Елітне господарство. Елітне насіння. Елітні гуси. Великий тлумачний словник сучасної мови
- елітний — див. добротний Словник синонімів Вусика
- елітний — ДОБІ́РНИЙ (найкращий з-посеред інших; високої якості), ВИ́БРАНИЙ, ВІДІ́БРАНИЙ, ЕЛІ́ТНИЙ перев. спец., ВІДБІ́РНИЙ розм., ВИБО́РНИЙ (ВИБІ́РНИЙ) заст.; НА ПІДБІ́Р (ЯК НА ПІДБІ́Р), ОДИН В ОДИ́Н (про кілька, кількох); Я́ДЕ́РНИЙ, ЯДРЕНИ́СТИЙ (перев. Словник синонімів української мови