елітний

Значення в інших словниках

1. елітний — елі́тний прикметник Орфографічний словник української мови
2. елітний — [еил’ітнией] м. (на) -тному /-т(‘)н'ім, мн. -т(‘)н'і Орфоепічний словник української мови
3. елітний — -а, -е. 1》 Який становить еліту (у 1-3 знач.); добірний, кращий. 2》 Який виводить еліту (у 1-3 знач.). Елітне господарство. Елітне насіння. Елітні гуси. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. елітний — ДОБІ́РНИЙ (найкращий з-посеред інших; високої якості), ВИ́БРАНИЙ, ВІДІ́БРАНИЙ, ЕЛІ́ТНИЙ перев. спец., ВІДБІ́РНИЙ розм., ВИБО́РНИЙ (ВИБІ́РНИЙ) заст.; НА ПІДБІ́Р (ЯК НА ПІДБІ́Р), ОДИН В ОДИ́Н (про кілька, кількох); Я́ДЕ́РНИЙ, ЯДРЕНИ́СТИЙ (перев. Словник синонімів української мови
5. елітний — ЕЛІ́ТНИЙ, а, е. 1. Який становить собою еліту (у 1-3 знач.); добірний, кращий. Елітною картоплею навивається картопля здорова, з високою врожайністю і стопроцентною сортовою чистотою (Картопля, 1957, 166)... Словник української мови в 11 томах