елітний

ДОБІ́РНИЙ (найкращий з-посеред інших; високої якості), ВИ́БРАНИЙ, ВІДІ́БРАНИЙ, ЕЛІ́ТНИЙ перев. спец., ВІДБІ́РНИЙ розм., ВИБО́РНИЙ (ВИБІ́РНИЙ) заст.; НА ПІДБІ́Р (ЯК НА ПІДБІ́Р), ОДИН В ОДИ́Н (про кілька, кількох); Я́ДЕ́РНИЙ, ЯДРЕНИ́СТИЙ (перев. про зерно, насіння). У мене всього тільки три сотні добірних козаків, а решту беру для кількості (І. Ле); Добірне слово... О, як не просто виплекати його у голові і висипати золотими зернами на папері! (А. Крижанівський); Жито — на зріст людини, густе, добірне (А. Шиян); Передо мною тритомник вибраних творів Чехова в українських перекладах (М. Рильський); Відібрані сорти (бавовнику) ми висіваємо в цім році в масових масштабах уперше (І. Ле); Елітне насіння; Безконечними валками рухались сюди зі степових економій рипучі чумацькі мажари, навантажені відбірним експортним зерном (О. Гончар); — Моє пиво з пахощами... І пахощі в мене не абиякі, а з виборних найвиборніші... (Марко Вовчок); Збуджені просолені матроси, На підбір — красиві, молоді (М. Гірник); (Гудимуха:) Подивіться, яких я вам карасиків наловив: один в один! Як золото! (Я. Мамонтов); Колоска з ядерним зерном шукай у верхній частині снопа (С. Чорнобривець).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. елітний — елі́тний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. елітний — [еил’ітнией] м. (на) -тному /-т(‘)н'ім, мн. -т(‘)н'і Орфоепічний словник української мови
  3. елітний — -а, -е. 1》 Який становить еліту (у 1-3 знач.); добірний, кращий. 2》 Який виводить еліту (у 1-3 знач.). Елітне господарство. Елітне насіння. Елітні гуси. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. елітний — див. добротний Словник синонімів Вусика
  5. елітний — ЕЛІ́ТНИЙ, а, е. 1. Який становить собою еліту (у 1-3 знач.); добірний, кращий. Елітною картоплею навивається картопля здорова, з високою врожайністю і стопроцентною сортовою чистотою (Картопля, 1957, 166)... Словник української мови в 11 томах