1. Словник синонімів української мови

емансипувати

I. ЗВІЛЬНЯ́ТИ (кого-небудь з-під арешту, з в'язниці, від якоїсь залежності і т. ін.; давати волю), ВИПУСКА́ТИ, ВІДПУСКА́ТИ, ПОЗБАВЛЯ́ТИ (від чогось небажаного); ВИВІ́ЛЬНЮВАТИ, ВИВІЛЬНЯ́ТИ, ЕМАНСИПУВА́ТИ книжн. (від якоїсь залежності). — Док.: звільни́ти, ви́пустити, відпусти́ти, позба́вити, ви́вільнити, емансипува́ти. Зарплату підвищили. Інші вимоги частково задовольнили. Арештованих згодом звільнили (І. Кулик); Так пані вже каже: — Хочу три рублі, та, може, й за три ще не одпущу (Марко Вовчок); Не позбавляють (жандарми) мене своєї ласкавої опіки (М. Коцюбинський). — Пор. 1. визволя́ти.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. емансипувати — емансипува́ти дієслово недоконаного і доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. емансипувати — -ую, -уєш, недок. і док., перех., книжн. Здійснювати емансипацію кого-, чого-небудь; звільняти від якоїсь залежності. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. емансипувати — Звільнювати, звільнити, позвільнювати, увільнювати, увільнити, поувільнювати, вивільнювати, вивільнити, повивільнювати Словник чужослів Павло Штепа
  4. емансипувати — Емансипува́ти, -пу́ю, -пу́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. емансипувати — ЕМАНСИПУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., перех., книжн. Здійснювати емансипацію кого-, чого-небудь; звільняти від якоїсь залежності. Вже загальна шкільна освіта до певної міри емансипує дітей від сім’ї, послаблює її вплив (Наука.., 10, 1967, 12). Словник української мови в 11 томах