емпіріомонізм

ЕМПІРІОМОНІ́ЗМ, у, ч. Реакційний суб’єктивно-ідеалістичний напрям у російській філософії початку XX ст., що є різновидністю емпіріокритицизму.

Після перших статей — більш-менш нейтральних — від Богданова надійшла стаття, в якій він явно намагався обернути робітничу газету в знаряддя пропаганди не марксизму, а свого емпіріомонізму (Ленін, 20, 1950, 103).

Значення в інших словниках

1. емпіріомонізм — емпіріомоні́зм іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. емпіріомонізм — -у, ч. Суб'єктивно-ідеалістичний напрям у російській філософії початку 20 ст., що був різновидом емпіріокритицизму.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. емпіріомонізм — емпіріомоні́зм (від грец. έμπειρια – досвід і монізм) суб’єктивно-ідеалістичний напрям у російській філософії початку 20 ст., що зводив фізичне до психічного; різновидність емпіріокритицизму.  Словник іншомовних слів Мельничука