емігрант
ЕМІГРА́НТ, а, ч. Особа, що залишила батьківщину і виїхала в іншу країну для постійного чи тривалого проживання.
З принагідних натяків самого Міхонського та з оповідань інших товаришів він знав, що Міхонський був емігрантом із Росії (Фр., III, 1950, 39);
Пригадалося [Лесі], як Іван Якович розповів про женевську групу російських емігрантів, котру зорганізував Плеханов (М Ол., Леся, 1960, 194).
Словник української мови (СУМ-11)