енциклопедичний
ЕНЦИКЛОПЕДИ́ЧНИЙ, а, е.
1. Прикм. до енциклопе́дія.
Енциклопедичний характер мають рукописні збірники, яких досі звісно нам кілька, а яких, певно, мусило бути далеко більше (Фр., XVI, 1955, 321);
// Який становить собою енциклопедію.
Окреме місце серед літератури, яка допомагає людині в самоосвіті, належить енциклопедичним словникам або енциклопедіям (Рад. Укр., 15.VІІІ 1961, 2).
2. Який охоплює багато галузей знань; різнобічний.
Під кінець XIX ст. ..в українській літературі з’явився Франко, людина енциклопедичного розуму і великого поетичного обдарування (Рад. літ-во, 1, 1958, 118);
Він [Г. Сковорода] був на свій час широкоосвіченою, енциклопедичною людиною: філософом, ліриком, перекладачем.., проповідником на майданах (Тич., III, 1957, 110).
Словник української мови (СУМ-11)