епентетичний

ЕПЕНТЕТИ́ЧНИЙ, а, е, лінгв. Створений шляхом епентези.

Приставне (епентетичне) Н у формах родового, знахідного відмінків.

Значення в інших словниках

1. епентетичний — епентети́чний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. епентетичний — -а, -е, лінгв. Створений епентезою.  Великий тлумачний словник сучасної мови