епентетичний

ЕПЕНТЕТИ́ЧНИЙ, а, е, лінгв. Створений шляхом епентези.

Приставне (епентетичне) Н у формах родового, знахідного відмінків.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. епентетичний — епентети́чний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. епентетичний — -а, -е, лінгв. Створений епентезою. Великий тлумачний словник сучасної мови