епентеза

ЕПЕНТЕ́ЗА, и, ж., лінгв. Поява в складі слова або морфеми додаткового звука, який розвинувся фонетичним шляхом.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. епентеза — епенте́за іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. епентеза — -и, ж., лінгв. Поява у складі слова або морфеми додаткового звука. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. епентеза — епенте́за (від грец. έπενθεσις – вставка) поява додаткового звука в складі слова. Словник іншомовних слів Мельничука