епохальний
ЕПОХА́ЛЬНИЙ, а, е, книжн. Який становить епоху, знаменує собою епоху (у 1 знач.); важливий, визначний.
Історичні рішення XX, XXI і XXII з’їздів КПРС, нова Програма Комуністичої партії — це епохальний вклад у розвиток марксистсько-ленінської теорії (Ком. Укр., 4, 1962, 51);
Франко дорікав тій частині галицької інтелігенції, яка виявляла обмежений інтерес до епохальних відкриттів у природознавстві (Наука.., 8, 1956, 8).
Словник української мови (СУМ-11)