епізоотія

ЕПІЗОО́ТІЯ, ї, ж. Масове заразне захворювання тварин, яке швидко поширюється і охоплює цілі райони та області.

У овець звичайно мастити розвиваються через 4-6 тижнів після окоту.. Хвороба нерідко проходить у формі епізоотії (Профіл. захвор.., 1955, 210).

Значення в інших словниках

1. епізоотія — Епізоо́тія: — пошесть на тварин [46-1] — пошесть тварин [46-2]  Словник з творів Івана Франка
2. епізоотія — епізоо́тія іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
3. епізоотія — -ї, ж. Масове поширення заразних хвороб серед свійських або диких тварин на певній території.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. епізоотія — Твариноморовиця  Словник чужослів Павло Штепа
5. епізоотія — епізоо́тія (від епі... й грец. ξφον – тварина) поширення інфекційної хвороби тварин на значній території.  Словник іншомовних слів Мельничука
6. епізоотія — Епізоо́тія, -тії, -тією  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)