1. Словник української мови в 11 томах

епізоотія

ЕПІЗОО́ТІЯ, ї, ж. Масове заразне захворювання тварин, яке швидко поширюється і охоплює цілі райони та області.

У овець звичайно мастити розвиваються через 4-6 тижнів після окоту.. Хвороба нерідко проходить у формі епізоотії (Профіл. захвор.., 1955, 210).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. епізоотія — Епізоо́тія: — пошесть на тварин [46-1] — пошесть тварин [46-2] Словник з творів Івана Франка
  2. епізоотія — епізоо́тія іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  3. епізоотія — -ї, ж. Масове поширення заразних хвороб серед свійських або диких тварин на певній території. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. епізоотія — Твариноморовиця Словник чужослів Павло Штепа
  5. епізоотія — епізоо́тія (від епі... й грец. ξφον – тварина) поширення інфекційної хвороби тварин на значній території. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. епізоотія — Епізоо́тія, -тії, -тією Правописний словник Голоскевича (1929 р.)