епізоотія
епізоо́тія
(від епі... й грец. ξφον – тварина)
поширення інфекційної хвороби тварин на значній території.
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- епізоотія — Епізоо́тія: — пошесть на тварин [46-1] — пошесть тварин [46-2] Словник з творів Івана Франка
- епізоотія — епізоо́тія іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- епізоотія — -ї, ж. Масове поширення заразних хвороб серед свійських або диких тварин на певній території. Великий тлумачний словник сучасної мови
- епізоотія — Твариноморовиця Словник чужослів Павло Штепа
- епізоотія — Епізоо́тія, -тії, -тією Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- епізоотія — ЕПІЗОО́ТІЯ, ї, ж. Масове заразне захворювання тварин, яке швидко поширюється і охоплює цілі райони та області. У овець звичайно мастити розвиваються через 4-6 тижнів після окоту.. Хвороба нерідко проходить у формі епізоотії (Профіл. захвор.., 1955, 210). Словник української мови в 11 томах