епілепсія
ЕПІЛЕ́ПСІЯ, ї, ж. Хронічна нервова хвороба, яка характеризується приступами розладів свідомості, що в типових випадках супроводжуються загальними корчами; падуча хвороба.
Епілепсія характеризується припадками, які періодично повторюються і які можуть бути генералізованими, з втратою свідомості, або місцевими, які, як правило, не супроводяться втратою свідомості (Лікар. експертиза.., 1958, 89).
Піна текла йому з рота. Іноді вигукуючи щось незрозуміле й стогнучи, він бився в епілепсії… (Досв., Вибр., 1959,111).
Словник української мови (СУМ-11)