ескарп
ЕСКА́РП, у, ч.
1. Укіс рівчака з внутрішнього боку укріплення, що використовується як протиштурмова перешкода.
2. Протитанкова перешкода у вигляді високо зрізаних схилів горбів чи берегів рік, звернених у бік противника.
Приміські поїзди були переповнені тисячами городян з клунками за плечима, які їхали на земляні роботи — рити навколо міста окопи, протитанкові рови, ескарпи (Донч., III, 1956, 439).
Словник української мови (СУМ-11)