Словник української мови в 11 томах

еспадрон

ЕСПАДРО́Н, а, ч., спорт. Навчальна зброя з вигнутим або прямим клинком, що застосовується у фехтуванні.

В столиці України схрестили клинки найкращі майстри шаблі, рапіри і еспадрона (Рад. Укр., 19.III 1962, 4);

// Спортивна боротьба з цією зброєю.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. еспадрон — еспадро́н іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  2. еспадрон — -а, ч., спорт. 1》 Навчальна зброя з вигнутим або прямим клинком, що застосовується у фехтуванні (спортивний різновид шаблі). 2》 Спортивна боротьба з цією зброєю.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. еспадрон — еспадро́н (франц. espadon) колюча й рубаюча зброя з трохи вигнутим або прямим клинком. Застосовують у фехтуванні.  Словник іншомовних слів Мельничука