Великий тлумачний словник сучасної мови

еспадрон

еспадро́н

-а, ч., спорт.

1》 Навчальна зброя з вигнутим або прямим клинком, що застосовується у фехтуванні (спортивний різновид шаблі).

2》 Спортивна боротьба з цією зброєю.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. еспадрон — еспадро́н іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  2. еспадрон — еспадро́н (франц. espadon) колюча й рубаюча зброя з трохи вигнутим або прямим клинком. Застосовують у фехтуванні.  Словник іншомовних слів Мельничука
  3. еспадрон — ЕСПАДРО́Н, а, ч., спорт. Навчальна зброя з вигнутим або прямим клинком, що застосовується у фехтуванні. В столиці України схрестили клинки найкращі майстри шаблі, рапіри і еспадрона (Рад. Укр., 19.III 1962, 4); // Спортивна боротьба з цією зброєю.  Словник української мови в 11 томах