естрада
ЕСТРА́ДА, и, ж.
1. Сцена для виступів акторів, музикантів, співаків, промовців і т. ін.
На естраду вийшов якийсь чоловік і почав щось говорити до людей, які зібрались у театрі (Собко, Стадіон, 1954, 119);
Вони купили квитки і сіли в першому ряду перед невеликою естрадою (Донч., VI, 1957, 411).
2. Музично-драматичне мистецтво, пов’язане з виконанням невеликих творів; мистецтво малих форм.
Артист естради;
// Установа, що займається організацією і влаштуванням концертно-видовищних виступів.
У справі проведення шефських концертів для молоді новобудов значний досвід мають комсомольські організації Української державної естради (Мист., 3, 1959, 10);
// розм. Артисти, що беруть участь у концертно-видовищних виступах; естрадні артисти.
У святковому концерті брала участь естрада.
Словник української мови (СУМ-11)