естрадний

ЕСТРА́ДНИЙ, а, е. Який виступає на естраді.

Пораненим [у госпіталях] потрібен спокій, відпочинок і скорше виступи естрадних акторів, аніж сива, припала порохом старовина (Кучер, Чорноморці, 1956, 85);

// Признач. для виконання на естраді.

Слабеньке сопрано механічно.. виконувало — саме виконувало, а не співало — естрадну пісеньку про кохання (Дмит., Наречена, 1959, 185).

Значення в інших словниках

1. естрадний — естра́дний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. естрадний — -а, -е. Який виступає на естраді. || Признач. для виконання на естраді. Естрадна музика — різні форма так званої "розважальної" або "легкої" музики. Естрадний оркестр — умовна назва оркестру, який виконує естрадну музику.  Великий тлумачний словник сучасної мови