етернітовий
ЕТЕРНІ́ТОВИЙ, а, е. Прикм. до етерні́т.
Етернітова плитка;
// Зробл. з етерніту.
Ліворуч — за будинком клубу, за стовпищем нових стріх і етернітових покрівель — виднілася розлога заплава (Смолич, III, 1959, 462).
Словник української мови (СУМ-11)