етнографія
ЕТНОГРА́ФІЯ, і, ж.
1. Історична наука, яка вивчає культуру й побут народів світу, їх походження, розселення та культурно-побутові взаємовідносини; народознавство.
Ми [фольклористи] розмежували фольклористику і етнографію, як дві окремі науки (Рильський, III, 1956, 146)
2. Сукупність усіх особливостей побуту, звичаїв, культури якого-небудь народу, народності, місцевості.
Тепер Маркевич здебільшого жив у своїй Турівці, збирав матеріали з етнографії України для нової наукової праці (Ів., Тарас, шляхи, 1954, 282);
Вона змалку.. мріяла, щоб побачити справжнє народне весілля — в усій його самобутності та багатстві фольклору й етнографії (Смолич, Мир.., 1958, 43).
Словник української мови (СУМ-11)