етнографія

етногра́фія

-і, ж.

1》 Історична наука, яка вивчає культуру й побут народів світу, їх походження, розселення та культурно-побутові взаємовідносини; народознавство.

2》 Сукупність усіх особливостей побуту, звичаїв, культури якого-небудь народу, народності, місцевості.

Значення в інших словниках

1. етнографія — етногра́фія іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. етнографія — Народоопис  Словник чужослів Павло Штепа
3. етнографія — • етнографія (від грец. 'έθνος — плем'я, народ і γράφω — пишу) - сусп. наука, що вивчає походження, розселення народів, їхню культуру і побут в істор. взаємозв'язках. Осн. методом...  Українська літературна енциклопедія
4. етнографія — етногра́фія (від грец. έθνος – народ і ...графія) галузь історичної науки, яка вивчає культуру і побут народів світу, їхній етногенез, розселення та культурно-побутові взаємозв’язки.  Словник іншомовних слів Мельничука
5. етнографія — Наука, яка займається описанням культур різних народів; виникла в XIX ст.; предметом е. є культура первісних народів, загальна культура народів, зміна традиційних культур у сучасному світі.  Універсальний словник-енциклопедія
6. етнографія — ЕТНОГРА́ФІЯ (історична наука, що вивчає культуру й побут народів світу), НАРОДОЗНА́ВСТВО.  Словник синонімів української мови
7. етнографія — Етногра́фія, -фії, -фією (гр.)  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. етнографія — ЕТНОГРА́ФІЯ, і, ж. 1. Історична наука, яка вивчає культуру й побут народів світу, їх походження, розселення та культурно-побутові взаємовідносини; народознавство.  Словник української мови в 11 томах