ефес
ЕФЕ́С, а, ч. Держак холодної зброї (шаблі, шпаги і т. ін.).
Штаб-ротмістр випростався, ствердів, завченим рухом кинув руку на ефес шаблі, вириваючи її з піхов (Стельмах, Хліб.., 1959, 654).
Словник української мови (СУМ-11)ЕФЕ́С, а, ч. Держак холодної зброї (шаблі, шпаги і т. ін.).
Штаб-ротмістр випростався, ствердів, завченим рухом кинув руку на ефес шаблі, вириваючи її з піхов (Стельмах, Хліб.., 1959, 654).
Словник української мови (СУМ-11)