Словник української мови в 11 томах

ехолокація

ЕХОЛОКА́ЦІЯ, ї, ж. Орієнтація в просторі за допомогою відбитого звуку чи ультразвуку (про деяких тварин).

Вивчення ехолокації у дельфінів відкриває широкі перспективи для розвитку техніки (Знання.., 1, 1975, 10);

Орієнтуються дельфіни з допомогою системи, схожої на систему ехолокації кажанів (Наука.., 3, 1966, 18).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. ехолокація — ехолока́ція іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  2. ехолокація — -ї, ж. Орієнтування в просторі за допомогою відбитого ультразвуку. || Орієнтування в просторі за допомогою відбитого звуку чи ультразвуку (про деяких тварин).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. ехолокація — ехолока́ція (від грец. ήχώ – шум, звук і локація) орієнтація у просторі за допомогою відбитого звуку чи ультразвуку.  Словник іншомовних слів Мельничука
  4. ехолокація — Виявлення і пошук, а також визначення місцезнаходження об'єктів за допомогою аналізу відбитих від них ультразвукових сигналів (т.зв. луни) із застосуванням ехолота.  Універсальний словник-енциклопедія