Словник української мови в 11 томах

ехолокатор

ЕХОЛОКА́ТОР, а, ч. Дуже чутливий орган деяких тварин (дельфінів, кажанів), який служить для орієнтації у просторі за допомогою відбитого звуку чи ультразвуку.

Можна сказати, що кажан бачить вухами. Не очі, а саме ехолокатори допомагають йому у найтемнішу ніч маневрувати в лісі серед тісно переплетеного віття дерев, помічати і ловити комах (Наука.., 6, 1967, 22);

За принципом роботи ехолокатора кажана у нас і за рубежем створено кілька моделей портативних радарів — «ультразвукових поводирів», що дають змогу сліпим людям досить добре орієнтуватись у навколишній обстановці (Наука.., 4, 1974, 18).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. ехолокатор — ехолока́тор іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
  2. ехолокатор — -а, ч. 1》 Прилад для виявлення і визначення місцезнаходження предметів за допомогою відбитого ультразвуку. 2》 Про орган деяких тварин (напр., кажанів, дельфінів), який дозволяє їм орієнтуватися в просторі, сприймаючи відбитий звук чи ультразвук.  Великий тлумачний словник сучасної мови