ехолокатор

ехолока́тор

-а, ч.

1》 Прилад для виявлення і визначення місцезнаходження предметів за допомогою відбитого ультразвуку.

2》 Про орган деяких тварин (напр., кажанів, дельфінів), який дозволяє їм орієнтуватися в просторі, сприймаючи відбитий звук чи ультразвук.

Значення в інших словниках

1. ехолокатор — ехолока́тор іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. ехолокатор — ЕХОЛОКА́ТОР, а, ч. Дуже чутливий орган деяких тварин (дельфінів, кажанів), який служить для орієнтації у просторі за допомогою відбитого звуку чи ультразвуку. Можна сказати, що кажан бачить вухами.  Словник української мови в 11 томах