Словник української мови в 11 томах

ешафотний

ЕШАФО́ТНИЙ, а, е. Прикм. до ешафо́т.

На ешафотний поміст кат тягнув столяра Македона (Шиян, Гроза.., 1956, 425).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. ешафотний — ешафо́тний прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. ешафотний — -а, -е. Прикм. до ешафот.  Великий тлумачний словник сучасної мови