ешафот

ЕШАФО́Т, у, ч. Поміст для страти.

Терень, хоч і стояв уже на ешафоті, але навіть у цю останню хвилину не вірив у смерть (Шиян, Гроза.., 1956, 424);

*У порівн. — Я йшла, як на ешафот (Ю. Янов., І, 1958, 180).

Значення в інших словниках

1. ешафот — ешафо́т іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. ешафот — (для страти) поміст; ЗЛ. диба, шибениця, гільйотина, місце страти, лобне місце.  Словник синонімів Караванського
3. ешафот — -у, ч. Поміст для страти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. ешафот — Стратня  Словник чужослів Павло Штепа
5. ешафот — ешафо́т (франц. echafaud) поміст на якому здійснювалася страта.  Словник іншомовних слів Мельничука
6. ешафот — Ешафо́т, -та, на -ті; -фо́ти, -тів (фp.)  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)