Значення в інших словниках
-
ешафот —
ешафо́т іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
-
ешафот —
(для страти) поміст; ЗЛ. диба, шибениця, гільйотина, місце страти, лобне місце.
Словник синонімів Караванського
-
ешафот —
-у, ч. Поміст для страти.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
ешафот —
ешафо́т (франц. echafaud) поміст на якому здійснювалася страта.
Словник іншомовних слів Мельничука
-
ешафот —
Ешафо́т, -та, на -ті; -фо́ти, -тів (фp.)
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
ешафот —
ЕШАФО́Т, у, ч. Поміст для страти. Терень, хоч і стояв уже на ешафоті, але навіть у цю останню хвилину не вірив у смерть (Шиян, Гроза.., 1956, 424); *У порівн. — Я йшла, як на ешафот (Ю. Янов., І, 1958, 180).
Словник української мови в 11 томах