ешафот —
ешафо́т (франц. echafaud) поміст на якому здійснювалася страта.
Словник іншомовних слів Мельничука
ешафот —
ЕШАФО́Т, у, ч. Поміст для страти. Терень, хоч і стояв уже на ешафоті, але навіть у цю останню хвилину не вірив у смерть (Шиян, Гроза.., 1956, 424); *У порівн. — Я йшла, як на ешафот (Ю. Янов., І, 1958, 180).
Словник української мови в 11 томах