жада
ЖАДА́, и́, ж., діал. Жага (у 1, 2 знач.).
— Лепечу, а вас жада, жада, Видно, мучить. В мене є вода! (Вирган, В розп. літа, 1959, 164);
[Фауст:] Я лиш жадав, задовольняв жаду, І знов бажав (Гете, Фауст, перекл. Лукаша, 1955, 446).
Словник української мови (СУМ-11)