жаднючий

ЖАДНЮ́ЧИЙ, а, е, розм. Дуже жадібний.

— А самі ж [гітлерівці] завидющі, жаднючі, аж трусяться (Довж., Зач. Десна, 1957, 330).

Значення в інших словниках

1. жаднючий — жадню́чий прикметник розм.  Орфографічний словник української мови
2. жаднючий — -а, -е, розм. Дуже жадібний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. жаднючий — див. жадний  Словник синонімів Вусика