жаднючий

ЖАДНЮ́ЧИЙ, а, е, розм. Дуже жадібний.

— А самі ж [гітлерівці] завидющі, жаднючі, аж трусяться (Довж., Зач. Десна, 1957, 330).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. жаднючий — жадню́чий прикметник розм. Орфографічний словник української мови
  2. жаднючий — -а, -е, розм. Дуже жадібний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. жаднючий — див. жадний Словник синонімів Вусика