жайворонків
ЖА́ЙВОРОНКІВ, кова, кове. Прикм. до жа́йворонок 1.
Над шляхом понеслась-полилася, наче срібний дзвіночок, жайворонкова пісня (Мирний, IV, 1955, 307);
Степ і степ, а над ним неосяжний простір неба, сповнений жайворонкового співу (Шиян, Переможці, 1950, 209).
Словник української мови (СУМ-11)