Словник української мови в 11 томах

жалюзійний

ЖАЛЮЗІ́ЙНИЙ, а, е, спец. Прикм. до жалюзі́ 2.

Всередині приміщення труби мають клапани для регулювання повітрообміну, а над дахом — жалюзійні решітки і ковпаки (Колг. енц., І, 1956, 492);

Отвори [повітроприймальних пристроїв], через які забирається повітря, захищають від дощу та снігу дерев’яною жалюзійною решіткою (Довідник сіль. будівельника, 1956, 476).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. жалюзійний — жалюзі́йний прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. жалюзійний — -а, -е, спец. Прикм. до жалюзі 2).  Великий тлумачний словник сучасної мови