жандарм
ЖАНДА́РМ, а, ч. Особа, що служить у військах жандармерії.
Двері кімнати відчинилися, і до неї ввійшли два жандарми в звичайних уніформах (Фр., V, 1951, 129);
За Володимиром Іллічем і всією сім’єю Ульянових невідступна стежили жандарми (Біогр. Леніна, 1955, 9).
Словник української мови (СУМ-11)